Юридичні роз’яснення: Доступ нотаріуса до інформації, що належить померлим/зниклим безвісти захисникам, яка становить банківську таємницю

В умовах воєнного стану, коли доступ до інформації та майна ускладнений, питання отримання нотаріусами, посадовими особами органів місцевого самоврядування, уповноважених на вчинення нотаріальних дій (старости сіл, селищ, уповноважені посадові особи (наприклад, секретарі сільрад), консульська установа (далі - нотаріус) відомостей, що становлять банківську таємницю, для оформлення спадщини набуває особливої актуальності. Це необхідно для повного та достовірного встановлення складу спадкового майна, зокрема наявності коштів на банківських рахунках, рухомого майна, що перебуває на зберіганні та/або в заставі банку, наявності договорів про надання в оренду індивідуального банківського сейфа.

Цей допис має на меті висвітлити деякі особливості отримання нотаріусами інформації, що складає банківську таємницю, з метою мінімізації ризиків та забезпечення захисту прав спадкоємців в складних умовах сьогодення та наголосити на нагальній потребі громадян не відкладати оформлення спадкових прав.

Війна не лише ускладнює фізичний доступ до необхідних документів та нотаріусів, але і породжує нові складнощі, пов'язані з доведенням родинних зав'язків, підтвердженням факту смерті/ того, що особа зникла безвісти та встановлення місця відкриття спадщини (особливо в зонах бойових дій та на тимчасово окупованих територіях). Місце відкриття спадщини є останнім місцем проживання спадкодавця на день смерті (за реєстрацію або фактично) або, якщо місце проживання невідоме, то місцезнаходження майна спадкодавця та є важливим для визначення, куди та до якого нотаріуса звертатися для оформлення спадщини спадкоємцями.

Практична порада: не зволікайте із зверненням до нотаріуса щодо оформлення спадкових прав. Пропуск 6-місячного терміну без поважних причин може призвести до втрати права на спадщину, а відновлення строку можливе лише через суд.

Нотаріус є ключовою ланкою у забезпеченні прав спадкоємців, і право нотаріуса на отримання інформації, що становить банківську таємницю, після встановлення факту смерті або визнання особи померлою є механізмом для повного виявлення та збереження спадкового майна.

Клієнт не може отримати інформацію з банку щодо банківського рахунку померлого родича самостійно. Особою, яка має право на отримання такої інформації на користь клієнта, є нотаріус, який веде спадкову справу і вживає заходів щодо охорони спадкового майна, тобто саме той нотаріус, до якого звернулася особа з заявою про прийняття спадщини. Можливості звернення до іншого нотаріуса з аналогічним запитом законодавством не передбачено.

Заява щодо надання такої інформації у вигляді довідки подається нотаріусом в банки у довільній формі. Інформація, яка може бути надана на запит нотаріуса та складає банківську таємницю це інформація : щодо наявності рахунків (вкладів)/електронних гаманців померлої особи та залишку коштів/електронних грошей, банківських металів на цих рахунках; щодо рухомого майна такої особи, що перебуває на зберіганні та/або в заставі банку як заклад; щодо наявності договорів про надання в оренду індивідуального банківського сейфа, укладених з такою особою; щодо наявності рахунків умовного зберігання (ескроу) та грошових коштів на цих рахунках, призначених для перерахування померлому бенефіціару

Зверніть увагу, що банк обмежений у своїх відповідях лише вищевказаним переліком і не може надавати іншу інформацію, навіть якщо нотаріус про це питає.

​ Як ми знаємо, доступ до банківської таємниці обмежений та нотаріуси не мають прямого доступу до банківської таємниці. Але, в окремих випадках, нормами законів передбачено право нотаріусів на отримання за запитом інформації, яка містить банківську таємницю, - для вжиття заходів з метою встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або майном особи, зниклої безвісти за особливих обставин, померлої особи та визначено обсяг такої інформації. Отже, розглянемо деякі спеціальні правові норми, покликані захистити права військових, їхніх родин та людей, які постраждали від війни в Україні.

Померлі особи

Цивільне право розглядає смерть як подію, яка нерозривно пов'язана з фізичною особою і припиняє її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Смерть особи обов'язково реєструється як акт цивільного стану особи у спеціальному Реєстрі.

Підставами для такої реєстрації є:

1. документ про смерть, виданий закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою;
2. рішення суду про встановлення факту смерті або про оголошення її померлою.

Законодавством визначено, що представництво за довіреністю припиняється у разі смерті особи. Отже, наявність офіційної інформації про смерть особи є правовою підставою для припинення представництва за довіреністю/договором доручення. Правовим наслідком смерті є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців) в порядку спадкування.

Так, у разі смерті клієнта банку єдиною підставою для надання іншій особі (відмінній від клієнта) права розпоряджатися рахунками клієнта - є отримання такою особою спадщини.

Інформацію щодо стану рахунків клієнта в банку у такому випадку має право отримати нотаріус, в обсязі, необхідному для виконання своїх функцій, який веде спадкову справу. Нотаріус, отримавши заяву про прийняття спадщини та свідоцтво про смерть, відкриває спадкову справу та вживає заходів для вставлення кола спадкоємців та спадкової маси (майно (квартира, будинки, земля, авто), грошові кошти (готівка та кошти на банківських рахунках, депозити), права та обов'язки (кредити)). Зокрема, нотаріус надсилає до банків письмовий запит про наявність рахунків спадкодавця та залишки коштів на них. Довідка про наявність/відсутність інформації за зазначеним запитом нотаріуса складається банками за довільною формою.

Безвісно відсутні особи

Норма про визнання фізичної особи безвісно відсутньою існує в цивільному праві вже досить давно. Фізична особа може бути визнана безвісно відсутньою лише на підставі рішення суду. Правовим наслідком визнання судом фізичної особи безвісно відсутньою, зокрема, є і припинення дії довіреності.

До моменту визнання особи померлою або безвісно відсутньою в судовому порядку, її банківські рахунки продовжують вважатися її власністю. Нотаріус не має права доступу до банківської таємниці такої особи.

Спадкова справа може бути відкрита лише після того, як суд:

1. Визнає особу безвісно відсутньою (якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про її місцеперебування).
2. Встановить опіку над майном безвісно відсутньої особи.

Для вжиття заходів з метою встановлення опіки над майном фізичної особи, нотаріус має право звернутися до банку для отримання інформації про рахунки особи, яка визнана безвісно відсутньою, але лише з метою управління цим майном та його збереженням. Важливо, що опікун не є спадкоємцем. Спадщина відкривається лише після визнання судом зниклої особи померлою (якщо вона не з'явилася протягом трьох років з дня отримання останніх відомостей або шести місяців, якщо зникла за обставин, що загрожували смертю).

Запит нотаріуса та довідка про наявність/відсутність інформації складається банками за довільною формою.

Особи зниклі безвісти за особливих обставин

Нещодавно законодавцем визначено новий статус під назвою «Особа, зникла безвісти за особливих обставин». Зазначений статус існує паралельно з нормою про визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Нагадаємо, що особа, зникла безвісти за особливих обставин, - це особа, зникла безвісти у зв'язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.

Особа набуває статусу такої, яка зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей до спеціального державного реєстру, - це Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Тобто визнання такого статусу судовим рішенням не вимагається. Однак близькі не позбавлені права в подальшому звернутись до суду і отримати рішення про визнання вказаної особи (яка зникла безвісти за особливих обставин) безвісно відсутньою або померлою.

Особливістю статусу «особи, зниклої безвісти за особливих обставин» є те, що його набуття не зменшує обсяг цивільної правоздатності такої особи. Отже, довіреності, видані такою особою, продовжують діяти. Також законодавством передбачено, що над майном особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, може бути призначено опікуна.

До моменту визнання особи померлою або безвісно відсутньою в судовому порядку, її банківські рахунки продовжують вважатися її власністю. Нотаріуси не мають прямого доступу до інформації, що становить банківську таємницю, але можуть отримати доступ до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, щоб з'ясувати статус особи та подати запит до банку для отримання інформації, якщо це необхідно для вчинення нотаріальної дії, наприклад, для встановлення опіки над майном зниклого захисника.

Звертаємо увагу, що опікун майна не є спадкоємцем.

Отже, якщо для вчинення нотаріальної дії (наприклад, для встановлення опіки) потрібне отримання інформації, яка складає банківську таємницю, нотаріус повинен надіслати відповідний запит до банку, надавши витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, отриманий через Реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Інформацію щодо стану рахунків клієнта в банку у такому випадку має право отримати нотаріус, який веде спадкову справу.

Бережіть себе та рідних!